Європейська економіка після терактів у Брюсселі – хто постраждає і хто виграє

Сьогоднішня людська трагедія в Брюсселі, що потрясла світ, окрім гуманітарних, матиме і цілу низку довгострокових економічних наслідків.

До основних і негайних можна віднести такі:

Знову буде порушено питання про мігрантів і витрати на них в ЄС.

Нескладно припустити, що витрати на одного мігранта будуть збільшені, щоб "примусити" всіх них бути задоволеними своїм життям.

Однак без підвищення податків це зробити неможливо. Збільшення податків створить додатковий тиск на бізнес, що в довгостроковій перспективі буде вкрай негативним фактором для економічного розвитку.

Додайте сюди ще й труднощі з інтеграцією "нових жителів у старе суспільство" – і отримаєте додаткове зростання рівня безробіття. Частина з мігрантів продовжить жити за логікою "вони нас зруйнували і тому вони нам винні, ми винні нічого!".

Це безперечний драйвер погіршення криміногенної ситуації в раніше спокійному західному світі.

Інвестори намагатимуться перебудувати свої стратегії і почати виводити свої інвестиції з потенційно конфліктних зон у пошуках "тихих гаваней".

Торговельні мережі, туристичні агентства, інфраструктурні об'єкти перетворяться на інвестиції з підвищеним рівнем ризику. Отже, запитувана прибутковість на ці інвестиції має бути збільшена.

Частина інвестиційних товарів може показати висхідну цінову динаміку, наприклад, золото.

Різко збільшаться бюджети спецслужб ЄС та Заходу в цілому.

Паралельно з цим усі світові спецслужби зможуть (або, як мінімум, спробують) "скористатися" цим новим трендом і "отримати додатковий шматок пирога".

При цьому їхня ефективність навряд чи "драматично" збільшиться. Так само, як вона не збільшилася раніше, коли було зрозуміло, що велика частина західних столиць може потрапити під удар.

Збільшення бюджетів спецслужб, найімовірніше, відбудеться за рахунок урізання інших бюджетних статей.

Споживання західних домогосподарств за статтею "сервіси та розваги" знизитьсячерез банальний і всепоглинаючий страх.

Його не виказуватимуть публічно, але багато хто, як мінімум, прагнутиме захистити від потенційних ризиків своїх близьких.

Людська незахищеність і песимізм можуть призвести до зростання доходів на деяких специфічних ринках (наприклад, психоаналітиків, обладнання для безпеки тощо) і падіння на інших (наприклад, ринок туристичних послуг).

Невдовзі ми побачимо секторальне перетікання капіталу і нові сфери зацікавлення інвесторів.

Фінансові "вливання" в радикалізацію ісламу, а також в ультраправих та ультралівих з боку "приватних донорів" дедалі зростатимуть.

Схеми ставатимуть складнішими, заплутанішими і "невловимими" для держави. У такій ситуації природним виходом стане активізація дебатів про необхідність збільшення повноважень FATF і посилений контроль за рухом коштів.